У навчальному посібнику узагальнено та систематизовано сучасний світовий досвід із надання допомоги хворим на тривожні розлади. Приділено особливу увагу епідеміології та етіопатогенезу тривоги, розглянуто основні теорії формування розладів, в основі яких є тривожне реагування, та продемонстровано можливість їх інтеграції. Досліджено клінічні особливості та діагностику тривоги за клінічними шкалами, а також діагностику окремих тривожних розладів відповідно до класифікацій МКХ-10, DSM-5 та МКХ-11. Наведено сучасні схеми їх лікування, у тому числі у випадках появи резистентності до терапії. Навчальний посібник розраховано на лікарів-психіатрів, лікарів-наркологів, лікарів-неврологів, лікарів невідкладної допомоги, лікарів загальної практики — сімейної медицини, а також слухачів вищих медичних навчальних закладів післядипломної освіти і студентів медичних ВНЗів.
Рекомендовано до друку вченою радою медико-психологічного факультету Національного медичного університету імені О.О. Богомольця
(протокол № 8 від 14.04.2022 р.).
Загальна редакція:
Чабан Олег Созонтович, д-р мед. наук, професор, завідувач кафедри медичної психології, психосоматичної медицини та психотерапії Національного медичного університету імені О.О. Богомольця
Хаустова Олена Олександрівна, д-ка мед. наук, професорка, професорка кафедри медичної психології, психосоматичної медицини та психотерапії НМУ імені О.О. Богомольця
Рецензенти:
Маркова Маріанна Владиславівна, д-ка мед. наук, професорка, завідувачка кафедри сексології, медичної психології, медичної та психологічної реабілітації Харківської медичної академії післядипломної освіти
Пшук Наталія Григорівна, д-ка мед. наук, професорка, завідувачка кафедри медичної психології та психіатрії з курсом післядипломної освіти Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова
Епідеміологія тривоги
Поширеність у світі та Україні
Вплив на якість життя, рольове та соціальне функціонування
Етіопатогенез тривожних розладів
Страх і тривога
Хронічний стрес, гіпоталамо-гіпофізарно-надниркова вісь та вегетативна нервова система
Функціональна активність мозку при тривозі
Морфофункціональні зміни структур мозку при тривожних розладах
Клінічні особливості й діагностика тривожних розладів
Психічні, соматичні та когнітивні ознаки тривоги
Клінічні характеристики тривожних розладів
Діагностика тривожних розладів за МКХ-10 та DSM-5
Діагностика тривожних розладів за МКХ-11
Алгоритм діагностики тривожних розладів і діагностичні шкали
Алгоритм діагностики тривожних розладів
Діагностичні шкали
Шкала самооцінки тривоги
Чотиривимірний опитувальник симптомів (4DSQ)
Госпітальна шкала тривоги і депресії — Hospital Anxiety and Depression Scale (HADS)
Опитувальник для визначення генералізованого тривожного розладу (GAD-7)
Шкала тривоги Гамільтона — Hamilton Anxiety Scale (НАМ-А)
Шкала реактивної й особистісної тривожності Спілбергера – Ханіна — State-Trait Anxiety Inventory (STAI)
Виявлення рівня тривожності в підлітків
Діагностика тривоги в пацієнтів із вадами комунікації
Шкала оцінки поведінки внаслідок тривоги (BOA)
Перелік шкал для діагностики окремих тривожних розладів
Терапія тривожних розладів
Основні принципи та механізми терапії тривожних розладів
Когнітивно-поведінковий підхід до курації тривожних розладів
Панічний розлад
Генералізований тривожний розлад
Специфічна фобія
Соціальний тривожний розлад
Когнітивна реструктуризація (когнітивна перебудова)
Фармакотерапія тривожних розладів у дорослих
СІЗЗС та ІЗЗСН — перша лінія для лікування ПР, ГТР і СТР
Пошук нових методів фармакотерапії тривожних розладів
Антистресова поведінка: як не піддатися паніці та справлятися з надмірною тривогою цивільному населенню в умовах війни
Відгуків немає, поки що.